провід

I пр`овід

-воду, ч.

1) Елемент з'єднання, зв'язку електричних пристроїв, приладів, вузлів.

••

Електри́чні проводи́ — ізольовані або неізольовані провідники електричного струму з одного або кількох дротів.

Зазе́млювальний про́від — провідник з малим повним опором, з'єднаним із землею.

Протизава́дний про́від — провід з розподіленим опором, що забезпечує послаблення радіозавад.

2) Те саме, що супровід. || рідко. Те саме, що акомпанемент 1). || За релігійним звичаєм – похоронна процесія за труною з попом, корогвами і т. ін.

3) Організаторська діяльність кого-, чого-небудь; авангардна роль когось, чогось. || Те саме, що керівництво 3).

••

Дава́ти про́від — керувати. || Контроль за чиїми-небудь діями, вчинками.

4) Провідник лінії електропередач.

II пров`ід

-во́ду, ч., розм., рідко.

Те саме, що проведення.